День Українського козацтва,Свято Покрови Пресвятої Богородиці,день Захисників та Захисниць нашої України.
1 жовтня одне з найісторичніших свят.В цей день ми святкували День Українського козацтва,Свято Покрови Пресвятої Богородиці,день Захисників та Захисниць нашої України.Віддали шану Героям Небесної Сотні та Загиблому Захисникові нашого села Марцинюку Дмитру Михайловичу.
Хотілося ще,б багато написати.Цей допис дуже важкий для мене.Я так само хвилювалася в той момент,як і діти.Але дивлячись на діточок розумієш,що саме вони наше майбутнє,саме заради них і за щасливе їхнє дитинство боряться наші Захисники та Захисниці,гине найкращий цвіт України,за наше мирне життя.На цьому заході емоції були різні,як хвилювання незабути вірш,так і хвилювання добре прочитати і не перекрутити слово.Діти плакали,бо плакала мати загиблого нашого Героя.
Коли я спитала "Дівчатка, а як буде дощ,як ми будемо танцювати,на що діти мені відповіли,ми готові танцювати навіть під дощем.Коли мама загиблого Дмитра прийшла до школи подякувати дітям за виступ і пригостила їх солодощами,дісталася шоколадка і мені,я сказала,мені за що та не треба,давайте дітям вони старалися,на що діти сказали,але ж Леся Петрівна -ви нас навчили...
Дякуємо людям,які передавали нам слова вдячності за гарний виступ.Дякую дітям,за гарний танець Небесній Сотні,за танець маленьких дівчаток,які так само всім серцем старалися повторити все те,що показувала їм я.За вірші,які діти так старалися не забути і розказати їх на емоціях...Дякую,Вам учні нашої гімназії.. Пишаємося Вами і знаю,що на Вас можна покластися.
Дякуємо Захисникам і Захисницям України,за те,що змогли в мирі відтворити все те, що ми готували.Низький Вам уклін.
Вічна пам'ять всім Героям України-які віддали стукіт своїх сердець...В жалобі схиляємо голови.
1 жовтня одне з найісторичніших свят.В цей день ми святкували День Українського козацтва,Свято Покрови Пресвятої Богородиці,день Захисників та Захисниць нашої України.Віддали шану Героям Небесної Сотні та Загиблому Захисникові нашого села Марцинюку Дмитру Михайловичу.
Хотілося ще,б багато написати.Цей допис дуже важкий для мене.Я так само хвилювалася в той момент,як і діти.Але дивлячись на діточок розумієш,що саме вони наше майбутнє,саме заради них і за щасливе їхнє дитинство боряться наші Захисники та Захисниці,гине найкращий цвіт України,за наше мирне життя.На цьому заході емоції були різні,як хвилювання незабути вірш,так і хвилювання добре прочитати і не перекрутити слово.Діти плакали,бо плакала мати загиблого нашого Героя.
Коли я спитала "Дівчатка, а як буде дощ,як ми будемо танцювати,на що діти мені відповіли,ми готові танцювати навіть під дощем.Коли мама загиблого Дмитра прийшла до школи подякувати дітям за виступ і пригостила їх солодощами,дісталася шоколадка і мені,я сказала,мені за що та не треба,давайте дітям вони старалися,на що діти сказали,але ж Леся Петрівна -ви нас навчили...
Дякуємо людям,які передавали нам слова вдячності за гарний виступ.Дякую дітям,за гарний танець Небесній Сотні,за танець маленьких дівчаток,які так само всім серцем старалися повторити все те,що показувала їм я.За вірші,які діти так старалися не забути і розказати їх на емоціях...Дякую,Вам учні нашої гімназії.. Пишаємося Вами і знаю,що на Вас можна покластися.
Дякуємо Захисникам і Захисницям України,за те,що змогли в мирі відтворити все те, що ми готували.Низький Вам уклін.
Вічна пам'ять всім Героям України-які віддали стукіт своїх сердець...В жалобі схиляємо голови.